Упокоївся у Бозі Spoczął w Bogu

Холодного і трохи дощового ранку в суботу 26 березня відпровадили ми в останню дорогу блаженнної пам’яті Владику Юліяна Ґбура, першого єпископа Стрийської єпархії Української Греко-Католицької Церкви, який упокоївся 24 березня на 69 році життя, 40 році священичого служіння, 16 році архиєрейського служіння. Архиєрейські похоронні богослужіння відбулися у Катедральному храмі Стрия у присутності 28 єпископів нашої Церкви, членів Синоду, який зібрався у Києві для вибору нового Патріярха УГКЦ.

Владика Юліян народився 4 грудня 1942 року в селі Брижава біля Сяніка (недалеко сіл Улюч, Грушівка, Явірник Руський, Жаготин). Проте у рідному селі недовго довелося йому жити. Депортаційна акція «Вісла» закинула його разом з сім’єю на землі північної Польщі.
Відповідаючи на поклик Божий майбутній єпископ після закінчення середньої освіти в Місійної семінарії у Нисі став студентом філософії і богословія у Вищій духовній семінарії Отців Вербістів в Пєнєнжні. Згідно з обов’язуючими законами Народної Польщі в роках 1964-65 відбув військову службу в казармах Бартошиць, цих же самих, де згодом служив блаженний кс. Єжи Попєлушко.

Після закінчення Семінарії та єрейських свячень, що відбулися 21 червня 1970 року отець Юліян Ґбур став працювати разом з о. Миколою Деньком у краківській парафії УГКЦ. Від 10 липня 1973 року його призначено парохом парафії в Гурові Ілавецькому та Острому Барді. Був це час, коли молодий священик дав себе пізнати як відданий Церкві та народові душпастир. Його клопотанням і при сприятливій поставі тодішнього Начальника міста в Гурові Ілавецькому греко-католикам вдалося придбати нищіючий ґотичний храм і обладнати його у візантійському стилі. Був це також час інтенсивної праці з ліцейською молоддю, яка в особі душпастира бачила не тільки священика але й доброго приятеля.

У 1982-1991 рр. о. Ґбур виконував обов’язки декана Ольштинського деканату, натомість від 11 червня 1983 р. був призначений декретом Примаса Польщі візитатором для греко-католиків у Польщі та консультантом Примаса у справах управління Українською Греко-Католицькою Церквою. 26 квітня 1991 року його призначено протосинкелом Перемишльської єпархії.
Доцінюю роль друкованого слова отець Юліян з групою мирян закладали у 1990 р. існуючий по сьогодні суспільно-релігійний місячник «Благовіст».

7 липня 1994 року в Архикатедральному Соборі св. Юра у Львові відбулася хіротонія Владики Юліяна, яку провів Блаженніший Мирослав Іван Кардинал Любачівський. Нового владику УГКЦ призначено протосинкелом Львівської Архиєпархії. У жовтні 1996 року обрано його Секретарем Синоду Єпископів УГКЦ. Від 18 листопада 2000 року став першим єпархіальний єпископом Стрийської єпархії. Під час Синоду у 2001 році склав обов’язки Секретаря Синоду Єпископів УГКЦ.

Владика Юліян Ґбур помер після важкої недуги, яка поступала швидким темпом і не дала йому відзначити ювілею 70-ліття.

Прощати свого давнього пароха з Польщі приїхали делегації Гурова Ілавецького, Бартошиць, Пєнєнжна, Ольштина. Разом з ними були о. Іван Лайкош, о. Микола Костецький, о. Ярослав Вєнц, о. Петро Павлище. На могилі, крім вінків від парафій, від українського ліцею в Гурові Іл. вінок поклав директор Мирослав Олійник, а від міського уряду директор Мирослав Тхір.

Chłodnego i deszczowego poranka w sobotę 26 marca pożegnaliśmy świętej pamięci Biskupa Juliana Gbura, pierwszego ordynariusza Diecezji Stryjskiej (Ukraina) Ukraińskiej Cerkwi Greckokatolickiej, który zmarł 24 marca w 69 roku życia, 40 roku posługi kapłańskiej, 16 roku biskupstwa. Msza żałobna odbyła się w stryjskiej Katedrze i wzięło w niej udział 28 biskupów odbywającego się w tym czasie Synodu Biskupów obradujących nad wyborem nowego Patriarchy.

Biskup Julian Gbur urodził się 4 grudnia 1942 roku we wsi Brzeżawa niedaleko Sanoka (w pobliżu wsi Ulucz, Hruszówka, Jawornik Ruski, Żohatyn). Jednak nie było mu dane długo mieszkać w rodzinnej wsi. Deportacyjna akcja „Wisła” przeniosła jego rodzinę na ziemie północnej Polski.
Odpowiadając na powołanie Boże przyszły biskup po zakończeniu szkoły średniej w Seminarium Misyjnym w Nysie został studentem filozofii i teologii w Wyższym Seminarium Duchowym w Pieniężnie. Zgodnie z obowiązującym prawem Polski Ludowej w latach 1964-1965 odbył służbę wojskową w jednostce w Bartoszycach, tej samej, gdzie później służył błogosławiony ks. Jerzy Popiełuszko.

Po zakończeniu Seminarium i święceń kapłańskich, które odbyły się 21 czerwca 1970 roku ks. Julian Gbur rozpoczął pracę duszpasterską w greckokatolickiej parafii u boku ks. Mikołaja Deńki w Krakowie. Od 10 lipca 1973 roku został proboszczem parafii w Górowie Iławeckim i Ostrym Bardzie. Był to czas, kiedy młody ksiądz dał się poznać jak oddany swojej Cerkwi oraz narodowi duszpasterz. Dzięki jego staraniom i przy sprzyjającej postawie ówczesnego Naczelnika Miasta i Gminy Górowo Iławeckie grekokatolikom udało się wykupić niszczejący kościół gotycki i nadać jego wnętrzu bizantyjskiego wyglądu. Był to także czas intensywnej pracy z ukraińską młodzieżą licealną, która w osobie duszpasterza widziała nie tylko kapłana ale także dobrego przyjaciela.

W latach 1982-1991 ks. Gbur pełnił funkcję dziekana olsztyńskiego dekanatu, a od 11 czerwca 1983 r. został wyznaczony dekretem Prymasa Polski na wizytatora grekokatolików w Polsce i konsultantem Prymasa do spraw Ukraińskiej Cerkwi Greckokatolickiej. Od 26 kwietnia 1991 roku objął funkcję wikariusza Diecezji Przemyskiej. Doceniając rolę słowa drukowanego ks. Gbur wraz z grupą wiernych założyli w 1990 r. istniejący do dzisiaj miesięcznik społeczno-religijny „Błahowist.

7 lipca 1994 roku w Soborze Archikatedralnym św. Jura we Lwowie odbyła się chirotonia biskupa Juliana, którą prowadził kardynał Mirosław Lubaczowski. Nowo wyświęcony biskup został wyznaczony na wikariusza Lwowskiej Archidiecezji. W październiku 1996 został wybrany na stanowisko Sekretarza Synodu Biskupów Ukraińskiej Cerkwi Greckokatolickiej. Od 18 listopada 2000 roku został pierwszym ordynariuszem Diecezji Stryjskiej. Podczas Synodu w 2001 roku zrezygnował z obowiązków Sekretarza.

Biskup Julian Gbur zmarł po ciężkiej chorobie, która postępowała w bardzo szybkim tempie nie pozwalając mu dożyć jubileuszu 70-lecia.

Aby pożegnać swego dawnego proboszcza z Polski przyjechały delegacje z Górowa Iławeckiego, Bartoszyc, Pieniężna, Olsztyna. Razem z nimi byli księża: ks. Jan Łajkosz, ks. Mikołaj Kostecki, ks. Jarosław Wienc, ks. Piotr Pawliszcze. Na mogile, prócz wieńców od parafii, w imieniu ukraińskiego liceum w Górowie Ił. wieniec złożył dyrektor Mirosław Olejnik, a w imieniu Urzędu Miasta dyrektor Mirosław Tchórz.

Богдан Тхір/Bohdan Tchórz